- Романе Васильовичу, ви народилися на Різдво, чи відчуваєте якесь благословіння над собою?
- Так, я дійсно народився в ніч на Різдво. Кажуть, що кожен народжується під знаком своєї щасливої зірки. Моєю є, напевно, одна із тих, що яскравим світлом лине до всіх у Різдвяну ніч. Та якоїсь містики в цьому не вбачаю. Я, як і всі, звичайна людина.
Щасливий тим, що хоч вже й сам «у осінь йду», є ще сином.
Дякувати Богу на Старосамбірщині живуть мої батьки. Татові пішов уже 92-ий, а мамі – 88-й рік, у лютому всією родиною будемо святкувати 66-річчя їхнього шлюбу. Щороку буваємо в них на Святвечір. Оце і є найбільшим щастям, коли за столом збираємося уже чотирма поколіннями!!! Горджуся й уже дорослими своїми дітьми. Заради всього цього, направду, варто жити.
- Ви фах педагога обрали свідомо, чи просто так сталося?
- По життю мені таланило на мудрих вчителів та добрих наставників. А педагогом мріяв стати ще змалку. Після восьмого класу, який закінчив у Мурованській школі, навіть вступав у Самбірське педучилище. На жаль не пройшов за конкурсом. А після закінчення Старосолянської середньої школи вступив у Дрогобицький педагогічний інститут ім.І.Франка.
З приємністю та ностальгією згадую Турківщину, де починав працювати вчителем, а потім заступником директора середньої школи. І ось уже 30-й рік на посаді інспектора шкіл (головного спеціаліста) відділу освіти Самбірської РДА.
- Що у педагогічній праці найскладніше?
- Думаю найскладнішим є те, чи розуміють вчителя підопічні, як сприймають його, чи є взаєморозуміння і взаємодовіра. Знаєте, моїм головним правилом завжди було і є: «Якщо не можеш допомогти, то хоча б не нашкодь». А взагалі постійно треба ставити себе на чиєсь місце, залишатися самим собою і просто людиною.
- Яким був для освітян 2015 рік і які перспективи на 2016 рік?
Як і для всіх українців, для освітян Самбірщини рік, що минув, був одним із найскладніших. Війна на сході країни залишає слід у серці кожного. А ще всякі побутові негаразди, непотрібні нікому інтриги…
Для мене особисто він був дуже напруженим та повчальним.
В силу різних обставин довший час виконував обов’язки начальника відділу освіти. А це, повірте, надзвичайно відповідально.
Слід відзначити, що педагогічний колектив нашого району завжди вирізнявся своєю згуртованістю та самовіддачею. Навчально-виховний процес у закладах освіти був чітко налагодженим, чим завдячую всім освітянам, керівникам навчальних закладів і працівникам відділу освіти.
Незважаючи на всі біди, вдалося чимало зробити для покращення умов навчання та зміцнення навчально-матеріальної бази загальноосвітніх навчальних закладів.
Так, за Програмою обласних конкурсів мікропроектів з «Енергозбереження» і «Розвиток дошкілля» у 14 школах замінено 214 вікон та 883 кв.м покрівлі, проведено реконструкцію приміщення трьох шкіл у селах Верхівці, Вощанці, Чуква під навчально-виховні комплекси.
Крім цього за рахунок субвенції з державного бюджету замінено 673 вікна ще у 24 загальноосвітніх навчальних закладах.
За кошти обласного бюджету придбано 11 ноутбуків для шкіл І та І-ІІ ступенів, 8 мультимедійних інтерактивних комплексів та 6 плазмових телевізорів для кабінетів фізики.
Зроблено утеплення фасаду Чайковицького НВК. Закуплено 71 комплект учнівських парт та стільців.
Важким був 2015 рік і у фінансовому плані. Пригадайте з яким бюджетом ми його розпочинали. На щастя завершили ми його успішно. Вчасно виплачено заробітну плату всім категоріям працівників, погашено заборгованість по виплаті індексації за півроку, у грудні проведено підвищення зарплати педагогам на 10 відсотків.
Одним словом, зроблено чимало. Але й у 2016 році є ще всім нам над чим працювати. Головне, як сказав в свій час митрополит Андрей Шептицький: ,,Не знищуймо себе в дрібній гризні”. Спільними зусиллями долаймо всі життєві перепони та труднощі.
- Як позначиться на відділі освіти те, що окремі громади об’єдналися?
- В районі створено 8 об’єднаних територіальних громад, у відомство яких рішенням сесії районної ради передано 38 шкіл. На обслуговуванні централізованої бухгалтерії відділу освіти залишається 26. Зрозуміло, що це призведе до можливого вивільнення чи скорочення окремих працівників. Неминучою буде й оптимізація шкільної мережі. Думаю, багато хто ще не усвідомлює як все це буде виглядати, які механізми та важелі керівництва і контролю будуть. Та це аж ніяк не повинно негативно вплинути на якість організації навчання учнівської молоді.
- На що сподіваєтесь у 2016 році?
- Вірю, що все буде гаразд. Ми ж цього заслуговуємо.
Користуючись нагодою, вітаю всіх освітян та читачів «Голосу Самбірщини» із Новим 2016 роком та Різдвом Христовим. Нехай цей Новий рік буде добрим і світлим, мирним і щасливим, а Різдво наповнить серця кожного любов’ю, вірою та надією на здійснення всіх мрій і сподівань! Будьте вільні у своїх помислах, відповідальні у своїх діях та духовно багаті від добра, подарованого людям!
Розмову з виконувачем обов*язків начальника відділу освіти Романом Бойком вела Марія ПУКІЙ
Інтерв*ю з газети «Голос Самбірщини» за 5 січня 2016 року
| 
