21 жовтня вчителі історії Самбірського району взяли участь у науково-практичній конференції «Січове стрілецтво і Самбірщина». Організувало конференцію товариство «Просвіта» Самбірщини, очолюване Олександрою Сумарук.
Розпочалася конференція з молитви за українських воїнів. Присутні акапельно виконали гімн України. Студенти Самбірського медичного коледжу понесли калинову композицію до пам*ятника повітовому комісару ЗУНР Самбірського повіту Андрієві Чайковському під супровід пісні «Червона калина», яку виконали учасники конференції.
Група викладачів Рудківської музичної школи виконала підбірку стрілецьких пісень.
У своєму виступі пані Олександра зазначила, що конференція приурочена 100-літтю з часу створення української стрілецької армії. На цвинтарі Самбора поховано 640 воїнів тих часів, пам*ять яких треба вшанувати. Олександра Сумарук висловила сподівання, що найближчим часом реалізується проект зі створення меморіалу на Самбірському цвинтарі.
Про проект створення меморіалу стрільцям УГА на Самбірському цвинтарі розповіла старший науковий співробітник ДП «Інститут Укрзахідпроектреставрація» Лідія Горницька. Доповідачами на конференції були: завідуюча фондами історико-етнографічного музею «Бойківщина» Ольга Білас, колишній вчитель історії Погірцівської СЗШ Олексій Дмитрах, студентка ІУ курсу Самбірського педколеджу Оксана Тепла (про українського педагога Івана Боберського, члена Бойової управи УСС, який навчався у Самбірської класичній гімназії), вчитель Бабинської школи Василь Черевко.
У конференції взяли участь голова Самбірської районної ради Андрій Бобак та заступник голови Самбірської райдержадміністрації Леся Ленартович, які подякували організаторам та учасникам конференції.
Довідка. Назва «січові стрільці» була вперше використана під час Першої світової війни при формуванні у Австро-Угорщині військових підрозділів з галичан (ядро їх становили активісти довоєнного січового, сокілського і пластового руху).
Українські Січові Стрільці були першими українськими частинами на бойовищах Східної Європи після Полтави 1709. Вони мали велике значення для відновлення військових традицій, для зростання українського патріотизму, створення військового словництва, термінології, військового фольклору, пісні й музики (оркестра УСС), для устійнення форми українського однострою (мазепинка). Пам'ять про УСС і досі жива в українському народі, як є живим символом УСС — «Червона калина», пісня УСС і традиція елітарної частини української армії.
| 
